Чому документ з-за кордону не працює одразу
Свідоцтво про народження, шлюб чи розлучення, довідка про несудимість, диплом. Іноземцю в Україні рано чи пізно знадобиться документ, виданий удома. Стаття 13 Закону «Про міжнародне приватне право» визнає такі документи дійсними в Україні лише після легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором. Те саме для документів про цивільний стан повторюють Правила № 52/5. Як це вписується в перші кроки після переїзду, видно з гіду про перші кроки в Україні.
Тому задача складається з двох частин. Спершу документ треба отримати з країни видачі, а потім підготувати його для українського органу, тобто засвідчити, якщо це потрібно, і перекласти. Обидві частини краще планувати разом, бо засвідчення зазвичай робить та сама держава, яка видає документ.
Чек-лист документів
0/6 готовоЧерез консульство своєї держави
Найпряміший шлях для іноземця, який живе в Україні, веде через консульство його держави. Консульство може прийняти заяву на повторне свідоцтво чи довідку і переслати її до органів у країні, якщо так передбачає право вашої держави. Як саме це працює, скільки коштує і чи ставлять на документ апостиль, визначає право держави видачі, а не українське.
Перш ніж іти в консульство, зʼясуйте, для якого українського органу потрібен документ. Від цього залежить, чи треба замовляти апостиль одразу. Повертатися по нього окремо зазвичай довше, ніж попросити все разом.
Через представника в країні видачі
Другий шлях полягає в тому, щоб доручити отримання документа родичу чи юристу в країні видачі. Для цього потрібна довіреність. Довіреність, оформлена в українського нотаріуса для використання за кордоном, сама потребує апостиля або легалізації, залежно від держави. Апостиль на документи українських нотаріусів ставить Мінʼюст.
Що можна доручити представнику і як оформити довіреність, пояснює стаття про довіреність у міграційних справах. Цей шлях часто найшвидший, якщо в країні видачі є людина, яка може сходити до органу особисто.
Через ДРАЦС і МЗС України
Українське законодавство теж передбачає витребування. Пункт 7 розділу IV Правил № 52/5 встановлює, що документи про реєстрацію актів цивільного стану іноземців витребовуються через дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном і через МЗС України. Підставою є заява або анкета встановленого зразка, яку підписує сама особа. Якщо договір про правову допомогу з державою встановлює інший порядок, діє договір.
Відділи ДРАЦС можуть допомогти скласти заяву чи анкету для повторної видачі свідоцтва компетентними органами іноземних держав і проконсультувати щодо витребування. Це платні послуги з переліку, затвердженого постановою КМУ № 1168. Строку для таких запитів закон не встановлює. Запит через МЗС проходить більше ланок, ніж звернення до консульства вашої держави, і це варто враховувати в плануванні.
Договори про правову допомогу після 2023 року
Тут багато застарілої інформації. Для громадян країн колишнього СРСР роками діяла Конвенція про правову допомогу 1993 року, яка звільняла документи від будь-якого засвідчення. Законом № 2783-IX Україна з неї вийшла, і для України Конвенція припинила дію 29 грудня 2023 року.
За роз'ясненням Мінʼюсту, співпраця з Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном і Грузією тепер іде на підставі двосторонніх договорів і багатосторонніх конвенцій. Визнання документів без додаткового засвідчення передбачають двосторонні договори з Узбекистаном, Молдовою і Грузією. Для решти цих держав працює Гаазька конвенція, тобто апостиль.
Що змінила постанова № 107
Щоб вихід з Конвенції не зупинив роботу з документами, уряд ухвалив постанову КМУ № 107. Вона встановлює, що документи іноземних держав, скріплені гербовою печаткою, приймаються в Україні без легалізації і апостиля, якщо станом на 24 лютого 2022 року вони приймались без спеціального посвідчення. Пільга діє на час воєнного стану і ще шість місяців після його припинення.
На практиці це означає, що свідоцтва з Таджикистану, Азербайджану чи Казахстану зараз мають приймати без апостиля. Після закінчення пільги для них буде потрібен апостиль. Постанова діє лише в Україні і не звільняє українські документи від апостиля в цих державах. Тому для документів, які знадобляться довше, ми радимо закладати апостиль одразу.
Апостиль чи консульська легалізація
Якщо держава видачі учасниця Гаазької конвенції і немає договору чи пільги, на документ ставлять апостиль у цій державі. Якщо держава до конвенції не приєдналася, документ проходить консульську легалізацію, і ланцюжок засвідчень теж починається в країні видачі. Порядок і органи для конкретної держави варто уточнити заздалегідь.
Українські органи апостилюють лише українські документи. Мінʼюст, МОН і МЗС ставлять апостиль на свідоцтва ДРАЦС, дипломи, нотаріальні документи та інші папери, видані в Україні. На іноземний документ апостиль в Україні не поставлять. Як влаштовано всі три шляхи, пояснює стаття про апостиль і легалізацію.
Коли документ потрібен навпаки
Буває, що іноземцю потрібен український документ для своєї країни, наприклад свідоцтво про шлюб чи народження дитини. Для країн Гаазької конвенції на свідоцтво ДРАЦС ставить апостиль Мінʼюст, подати документ можна через відділ ДРАЦС. Як це відбувається з дитиною, народженою в Україні, розказано в статті про народження дитини в іноземців.
Довідку приватної установи, наприклад приватної клініки, апостилювати напряму не можна. Робоча схема одна. На основі довідки складають афідевіт, нотаріус його посвідчує, і Мінʼюст ставить апостиль уже на афідевіт.
Переклад для українського органу
Документи іноземною мовою подають з перекладом українською, засвідченим у встановленому порядку. Так прямо вимагають Правила № 52/5 для ДРАЦС. Перекладають документ разом з апостилем, якщо він є, тому переклад замовляють лише після засвідчення в країні видачі.
Імʼя в перекладі має збігатися з написанням у перекладі вашого паспорта, бо далі воно піде в посвідку і податковий номер. Як оформити переклад, пояснює стаття про нотаріальний переклад.
Досвід юриста
Найчастіша помилка в наших справах повʼязана з договорами. Клієнт чує, що для його країни легалізація не потрібна, і не замовляє апостиль. Для документів, які подаються зараз, це часто правда завдяки постанові № 107. Але якщо документ знадобиться після закінчення пільги, його доведеться засвідчувати знову, а країна видачі далеко. Тому ми дивимось, коли і для чого документ буде потрібен.
Друга проблема в тому, що документ замовляють без мети. Консульство видає свідоцтво, а потім зʼясовується, що ДМС чи ДРАЦС потрібна інша форма або новіший документ. Ми спершу зʼясовуємо вимоги українського органу і лише потім формулюємо запит.
Якщо не хочете розбиратися, чи потрібне засвідчення саме вашому документу, апостиль і легалізацію ми починаємо з аналізу документа і країни, де ним користуватимуться.
Офіційні джерела
- Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, наказ Мінʼюсту № 52/5, розд. II гл. 1 п. 7, 8, розд. IV п. 6, 7
- Закон України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV, ст. 13
- Постанова КМУ від 04.02.2023 № 107 про прийняття документів іноземних держав під час воєнного стану
- Постанова КМУ від 22.12.2010 № 1168, перелік платних послуг відділів ДРАЦС, п. 4, 9, 10
- Закон України від 01.12.2022 № 2783-IX про вихід з Конвенції про правову допомогу 1993 року
- Мінʼюст: припинення дії Конвенції 1993 року і визнання документів держав СНД
Часті запитання
Чи можна витребувати своє свідоцтво про народження з-за кордону, не виїжджаючи з України?+
Так. Можна звернутися до консульства своєї держави в Україні або доручити це родичу чи представнику за довіреністю в країні видачі. Ще один шлях передбачають Правила державної реєстрації актів цивільного стану, документи іноземців витребовують через МЗС України і закордонні дипустанови України за заявою або анкетою.
Чи потрібен апостиль на документ з Узбекистану чи Таджикистану?+
Зараз зазвичай ні. Постанова КМУ № 107 звільняє від апостиля документи держав, які до 24 лютого 2022 року приймались без засвідчення, і ця пільга діє на час воєнного стану і ще шість місяців після його припинення. Для Узбекистану за роз'ясненням Мінʼюсту діє ще й двосторонній договір 1998 року. Для Таджикистану після закінчення пільги потрібен буде апостиль.
Чи може український орган поставити апостиль на мій іноземний документ?+
Ні. Українські органи апостилюють лише документи, видані в Україні. Апостиль чи консульську легалізацію на іноземний документ роблять у державі, яка його видала. В Україні документ потім лише перекладають.
Скільки часу займає витребування документа з-за кордону?+
Українське законодавство строку для таких запитів не встановлює. Строк залежить від держави видачі, від того, чи збереглись записи, і від шляху, яким ви йдете. Тому документи варто замовляти заздалегідь, ще до того, як український орган призначить дату подання.
Чи допомагає з цим ДРАЦС?+
Так, як платна послуга. Постанова КМУ № 1168 дозволяє відділам ДРАЦС допомагати зі складанням заяв і анкет для повторної видачі свідоцтв компетентними органами іноземних держав і консультувати щодо витребування документів.
Стаття має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.