Два різні випадки
Коли в усиновленні бере участь іноземець, закон розрізняє дві ситуації. У першій іноземець усиновлює дитину, яка є громадянином України. У другій громадяни України або іноземці, які живуть в Україні, усиновлюють дитину-іноземця. Від цього залежать обмеження, орган, з якого все починається, і громадянство дитини після рішення суду. Як усиновлення вписується в загальний маршрут іноземця, видно з гіду про перші кроки в Україні.
Спільне в обох випадках одне. Усиновлення здійснюється рішенням суду і вважається здійсненим у день, коли це рішення набрало чинності. Виняток стосується лише дітей-громадян України за кордоном, яких громадянин України усиновлює через консульство. З цього дня права і обовʼязки між дитиною і батьками за походженням припиняються, а між дитиною і усиновлювачем виникають.
Хто може бути усиновлювачем
Усиновлювачу має бути щонайменше 21 рік, крім випадку, коли він родич дитини. Він має бути старшим за дитину щонайменше на 15 років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а особи однієї статі не можуть. Окремо стаття 212 Сімейного кодексу перелічує тих, кому усиновлення закрите.
Для іноземців із цього переліку важливі три пункти. Іноземець, який не перебуває у шлюбі, усиновити дитину не може, крім випадку, коли він її родич. Особа без громадянства не може бути усиновлювачем взагалі. Закрите усиновлення і для громадян держави-агресора або держави під секторальними санкціями, як і для тих, хто з ними в шлюбі. Здатність бути усиновлювачем оцінюють ще й за законом держави іноземця, бо так встановлює стаття 69 Закону «Про міжнародне приватне право».
Іноземець усиновлює дитину-громадянина України
Це найсуворіший варіант. Дитина має перебувати на обліку не менше ніж один рік, і їй має виповнитися пʼять років. Раніше можна, якщо усиновлювач родич дитини, дитина хворіє на хворобу зі спеціального переліку, в одну сімʼю беруть усіх рідних братів і сестер або це брат чи сестра вже усиновленої дитини. Іноземцю дитину передають лише тоді, коли не знайшлося громадянина України, який хотів би її усиновити або взяти на виховання.
Переважне право серед іноземців мають родичі дитини і громадяни держав, з якими в України є договір про правову допомогу. Потрібна згода Державної служби у справах дітей, а МВС перевіряє кандидатів через правоохоронні органи їхніх держав і Інтерпол. До пакета кандидата входять висновок компетентного органу країни проживання про можливість бути усиновлювачами, дозвіл цієї країни на вʼїзд і проживання дитини, медичні висновки, документ про несудимість і нотаріальні зобовʼязання. Іноземні документи для такого пакета потребують апостиля чи легалізації і перекладу, про що розказано в статті про апостиль і легалізацію.
Дитина чоловіка або дружини
Окремо стоїть ситуація, коли іноземець одружився з громадянкою України і хоче усиновити її дитину. Для неї Порядок № 905 у пунктах 91 і 92 передбачає окремий шлях без перебування дитини на обліку. Заяву подають до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, а служба обстежує умови, зʼясовує думку дитини і готує висновок. Рішення далі ухвалює суд.
До заяви додають паспорт, свідоцтво про шлюб, медичний висновок, документ про несудимість, свідоцтво про народження дитини і нотаріальну згоду батьків дитини або документ про відсутність другого з батьків. Іноземець додає нотаріальну згоду на перевірку через Інтерпол. Якщо іноземець у шлюбі з громадянином України має посвідку на постійне проживання, на облік його беруть у порядку, встановленому для громадян України. Як шлюб впливає на статус самого іноземця, пояснює стаття про посвідку через шлюб.
Усиновлення дитини-іноземця
Дитину-іноземця, яка живе в Україні, можуть усиновити громадяни України або іноземці, які проживають в Україні, на загальних підставах. Якщо усиновлювач теж іноземець, усиновлення в Україні проводять за законами України, якщо міжнародний договір не встановлює іншого. Умови і наслідки усиновлення оцінюють і за законом держави дитини, і за законом держави усиновлювача.
Тому для дитини-іноземця ми завжди дивимось на два правопорядки. Чи визнає українське рішення держава громадянства дитини і як оновити її паспорт, вирішує право цієї держави, і це ми зʼясовуємо в її консульстві до подання до суду.
Громадянство усиновленої дитини
Дитина-іноземець або особа без громадянства, яку усиновлюють громадяни України або подружжя, де один з усиновлювачів громадянин України, стає громадянином України з дня набрання законної сили рішенням суду. Місце проживання дитини значення не має. Це стаття 11 Закону «Про громадянство України». Громадянство реєструють за заявою усиновлювача-громадянина, а перелік документів і згоду дитини від 14 до 18 років розібрано в статті про громадянство дітей.
Для дитини-громадянина України, яку усиновили іноземці, діє інше правило. За нею зберігається громадянство України до досягнення 18 років. Якщо вона отримає громадянство усиновлювачів, закон визнає це випадком множинного громадянства. Вийти з громадянства України така дитина може за клопотанням усиновлювача на загальних умовах виходу.
Посвідка для усиновленої дитини
Дитина-іноземець, яку усиновили іноземці, що живуть в Україні, громадянства України не набуває. Закон про правовий статус іноземців відносить неповнолітніх дітей до членів сімʼї іноземця, а усиновлювачів до законних представників дитини. Тому посвідку дитині оформлюють як члену сімʼї іноземця з посвідкою, на тих самих умовах, що й рідній дитині. Родинний звʼязок тут підтверджує рішення суду про усиновлення. Як подати документи, пояснює стаття про посвідку для члена сімʼї.
Якщо дитину усиновив громадянин України, посвідка їй не потрібна, бо вона вже громадянин. Їй оформлюють український паспорт після реєстрації громадянства.
Виїзд і консульський облік
Українська дитина, яку усиновили іноземці, виїжджає за кордон у супроводі усиновлювачів за рішенням суду або його нотаріально засвідченою копією. Так встановлює пункт 6 Правил перетинання державного кордону громадянами України. Загальні правила виїзду дітей розібрано в статті про виїзд дитини за кордон.
Після переїзду в усиновлювачів залишаються обовʼязки перед Україною. Протягом одного місяця після вʼїзду до країни проживання дитину ставлять на консульський облік у посольстві чи консульстві України. Звіти про умови життя і здоровʼя дитини подають щороку протягом перших трьох років, далі раз на три роки до повноліття. Про зміну місця проживання консульство теж повідомляють.
Воєнний стан
Порядок № 905 містить окремий розділ про усиновлення під час воєнного стану. Він переважно стосується громадян України і дітей, евакуйованих за кордон, наприклад знайомства з дитиною там, де вона тимчасово перебуває, і строку дії документів кандидатів. Загальної заборони усиновлення іноземцями на час воєнного стану в Порядку немає. Обмеження для громадян держави-агресора і держав під санкціями закріплене прямо в Сімейному кодексі.
Досвід юриста
Типова справа в нашій практиці це не міжнародне усиновлення, а дитина дружини чи чоловіка. Сімʼя вже живе разом, і здається, що досить суду. Насправді все починається зі служби у справах дітей, нотаріальних згод і перевірки іноземця через Інтерпол, а згода другого з біологічних батьків буває найважчим кроком. Ми спершу зʼясовуємо, чи можна її отримати або чи є підстави для усиновлення без неї.
Друга помилка в тому, що думають лише про рішення суду. Після нього треба оформити громадянство або посвідку дитини, нове свідоцтво про народження і визнання рішення в державі громадянства дитини. Ми складаємо цей ланцюжок заздалегідь, щоб дитина не залишилась без чинного документа для поїздок.
Якщо ваша ситуація не вкладається в типову схему, на консультації з міграційного права ми розберемо, яким шляхом іде саме ваше усиновлення.
Офіційні джерела
- Сімейний кодекс України № 2947-III, ст. 207, 211, 212, 223, 225, 232, 282-287
- Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, постанова КМУ № 905, п. 2-1, 30, 33, 82, 91, 92
- Закон України «Про громадянство України» № 2235-III, ст. 5-1, 11, 18
- Закон України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV, ст. 69
- Правила перетинання державного кордону громадянами України, постанова КМУ № 57, п. 6
Часті запитання
Чи може іноземець усиновити дитину в Україні?+
Може, якщо перебуває в шлюбі, а неодружений іноземець лише тоді, коли він родич дитини. Особи без громадянства усиновлювачами бути не можуть. Дитину-громадянина України іноземцю передають, коли вона перебуває на обліку не менше ніж один рік, їй виповнилося пʼять років і жоден громадянин України не захотів її усиновити. Винятки стосуються родичів, хворих дітей, братів і сестер.
Як іноземцю усиновити дитину своєї дружини-українки?+
Усиновлення дитини другого з подружжя йде окремим шляхом. Дитина не має перебувати на обліку, а заяву подають до служби у справах дітей за місцем її проживання. Служба готує висновок, після чого рішення ухвалює суд. Іноземця додатково перевіряють через Інтерпол, тому знадобиться його нотаріальна згода на таку перевірку.
Чи стає іноземна дитина громадянином України після усиновлення?+
Так, якщо її усиновлюють громадяни України або подружжя, де один з усиновлювачів громадянин України. Дитина стає громадянином з дня набрання законної сили рішенням суду, незалежно від того, де вона живе. Оформлює громадянство усиновлювач-громадянин заявою до ДМС або консульства.
Чи втрачає українська дитина громадянство, якщо її усиновили іноземці?+
Ні. Стаття 283 Сімейного кодексу зберігає за нею громадянство України до досягнення 18 років. Якщо дитина отримає громадянство усиновлювачів, закон визнає це випадком множинного громадянства. Вийти з громадянства України вона може за клопотанням усиновлювача на загальних умовах виходу.
Чи потрібна посвідка дитині-іноземцю, яку усиновили іноземці, що живуть в Україні?+
Так. Така дитина лишається іноземцем, а усиновлювачі стають її законними представниками. Посвідку їй оформлюють як неповнолітньому члену сімʼї іноземця з посвідкою, так само як рідній дитині.
Стаття має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.