Хто має право
Пункт 3 частини третьої статті 4 Закону «Про імміграцію» № 2491-III дає дозвіл на імміграцію поза квотою особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Дозвіл на імміграцію це перший крок до посвідки на постійне проживання, і весь маршрут описано в гіді з ПМЖ.
Хто саме має таке право, визначає стаття 8 Закону «Про громадянство України» № 2235-III. Це іноземець чи особа без громадянства, яка сама або хоча б один з її родичів народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України. До родичів закон відносить батьків, дідів і баб, прадідів і прабаб, рідних братів і сестер, дітей і онуків. Для історичних територій, які входили до УНР, ЗУНР та інших українських державних утворень, перелік родичів коротший. Детально про коло осіб розказано в статті про громадянство за територіальним походженням.
Чек-лист документів
0/8 готовоПоза квотою, але з одним винятком
Для цієї категорії квота імміграції не має значення. Заяву приймають і розглядають незалежно від того, чи встановив уряд квоту на рік. Це головна перевага перед категоріями частини другої статті 4, про які розказано в статті про імміграційну квоту.
Виняток один, і про нього часто забувають. Пункт 3 частини третьої прямо виключає осіб, які раніше перебували в громадянстві України. Для них є окремий пункт 5 частини другої, і він уже в межах квоти. Тому перше, що ми зʼясовуємо, чи не мала людина громадянства України в минулому, наприклад у дитинстві, коли батьки виїжджали. Від відповіді залежить, у якій черзі вона стоїть.
Чим це відрізняється від закордонного українця
Закон знає дві схожі підстави поза квотою. Пункт 5 частини третьої стосується закордонних українців, пункт 3 осіб з правом на громадянство за територіальним походженням. Закордонний українець це людина з українським етнічним походженням або походженням з України, яка отримала посвідчення закордонного українця в МЗС. Саме посвідчення і є документом про підставу, а для подружжя і дітей додають документи про родинний звʼязок і спільний вʼїзд.
За територіальним походженням посвідчення не потрібне. Підставу доводять документами про народження чи проживання родичів, і перевіряє їх уже ДМС, а не МЗС. Це зручно тим, хто не хоче спершу йти в МЗС і чекати на посвідчення. Водночас статус закордонного українця дає додаткові права, зокрема роботу без дозволу і спрощену візу, про що розказано в статті про посвідку для іноземця українського походження. Якщо у вас є обидві можливості, обирайте ту, під яку вже є документи.
Чому не одразу громадянство
Громадянство за територіальним походженням не вимагає ні дозволу на імміграцію, ні проживання в Україні. Чому ж тоді люди обирають ПМЖ. Причин зазвичай дві. Перша, громадянство вимагає скласти іспити з мови, історії та основ Конституції. Друга, воно вимагає зобовʼязання припинити іноземне громадянство, якщо країна не входить до переліку держав, з якими дозволено множинне громадянство.
ПМЖ цих вимог не ставить. Людина живе в Україні постійно, працює без дозволу на роботу, веде бізнес і зберігає паспорт своєї країни. А коли буде готова, подає на громадянство вже з позиції постійного мешканця. Про іспити розказано в статті про іспити для громадянства, про всі шляхи до паспорта в гіді про громадянство.
Документи
Загальний пакет за статтею 9 закону однаковий для всіх. Це заява, три фотокартки, паспорт з засвідченим перекладом, документ про законне перебування, якщо подаєте в Україні, документ про місце проживання в Україні і за кордоном, відомості про склад сімʼї і свідоцтво про шлюб. Повний перелік і вимоги до кожного документа є в статті про документи для ПМЖ.
Два документи з загального пакета вам не потрібні. Частина шоста статті 9 звільняє осіб з правом на громадянство за територіальним походженням від медичної довідки, частина восьма від довідки про несудимість. Більше того, частина друга статті 10 встановлює, що судимість і хвороби з переліку МОЗ не є для цієї категорії підставами відмови. Решта підстав відмови, зокрема неправдиві відомості, неповний пакет і заборона вʼїзду, діють як для всіх.
Документи про походження
Пункт 11 частини сьомої статті 9 вимагає оригінали і копії документів, що підтверджують право на громадянство за територіальним походженням. Закон не дає закритого переліку, тож на практиці це ланцюжок документів. Свідоцтво про народження родича, де вказано місце народження в Україні, або документи про його постійне проживання, наприклад архівні довідки, записи домових книг, трудові книжки. І документи, які звʼязують вас із цим родичем, свідоцтва про народження і шлюб усіх поколінь між вами.
Іноземні документи легалізують або засвідчують апостилем і перекладають, як пояснює стаття про апостиль і легалізацію. Найбільше клопоту завдають розбіжності в написанні прізвищ між радянськими, іноземними і українськими документами. Як їх усувати, розказано в статті про розбіжності в імені.
Де подають і хто вирішує
Заяву подають у паперовій формі. Той, хто законно перебуває в Україні, звертається до ДМС за місцем проживання, і за Порядком № 1983 рішення щодо цієї категорії ухвалює територіальний підрозділ ДМС. Той, хто живе за кордоном, подає заяву до консульства України, звідки справа через МЗС іде до територіального органу ДМС. Під час подачі в Україні здають біометричні дані.
Строк розгляду за статтею 9 становить до шести місяців для заяви в Україні і до одного року для заяви через консульство. За дії, повʼязані з дозволом, сплачують адміністративний збір 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2026 році це 1 664 грн, а в консульстві консульський збір.
Після дозволу
Отримавши дозвіл, іноземець звертається по посвідку на постійне проживання. Стаття 11 закону дає на це одного року з дня видачі дозволу, але звернутися треба не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку перебування. Посвідку оформлюють протягом 15 робочих днів, вона діє 10 років. Що робити з адресою і документами далі, пояснює стаття про ПМЖ поза квотою.
Досвід юриста
Найчастіше справи за територіальним походженням гальмують не норми, а архіви. Клієнт знає, що бабуся народилася на Полтавщині, але свідоцтва немає, а в її іноземному паспорті місце народження записане інакше. Ми починаємо зі збору документів з українських архівів і РАЦСів, бо без них ланцюжок не замкнеться, і лише потім подаємо заяву.
Друга порада стосується вибору шляху. Людину з українським корінням часто одразу відправляють по посвідчення закордонного українця або на громадянство. Для когось це правильно, але для того, хто не готовий до іспитів і відмови від паспорта, ПМЖ за територіальним походженням прямий і швидший варіант. Ми порівнюємо три шляхи на першій зустрічі і обираємо той, під який уже є документи.
Якщо маєте українське коріння і думаєте про переїзд, на консультації з міграційного права ми оцінимо ваші документи і складемо маршрут.
Офіційні джерела
Часті запитання
Хто вважається особою українського походження для ПМЖ?+
Закон «Про імміграцію» відсилає до статті 8 Закону «Про громадянство України». Це людина, яка сама або хоча б один з її родичів, батьки, діди чи баби, прадіди чи прабаби, рідні брати чи сестри, діти, онуки, народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України.
Чи потрібна квота?+
Ні. Пункт 3 частини третьої статті 4 дає дозвіл на імміграцію поза квотою. Єдиний виняток стосується тих, хто раніше вже був громадянином України, їх закон відносить до категорій частини другої, тобто в межах квоти.
Чим це відрізняється від статусу закордонного українця?+
Закордонний українець отримує посвідчення в МЗС і подає його як підставу. За територіальним походженням посвідчення не потрібне, підставу доводять самими документами про народження чи проживання родичів. Обидві підстави діють поза квотою, але документи і орган, який перевіряє походження, різні.
Чому не отримати одразу громадянство?+
Громадянство за територіальним походженням не вимагає дозволу на імміграцію, але вимагає іспитів і зобовʼязання припинити іноземне громадянство. ПМЖ дозволяє жити в Україні постійно, зберігши паспорт своєї країни, і подати на громадянство пізніше.
Чи треба подавати медичну довідку і довідку про несудимість?+
Ні. Частини шоста і восьма статті 9 звільняють осіб з правом на громадянство за територіальним походженням від обох документів. Крім того, за частиною другою статті 10 судимість і хвороби не є для них підставою відмови.
Стаття має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.