Що таке тимчасовий захист за українським законом
Тимчасовий захист це колективна форма захисту для іноземців і осіб без громадянства, які масово шукають захисту в Україні через зовнішню агресію, окупацію, громадянську війну, етнічні зіткнення, природні чи техногенні катастрофи. Його регулює розділ IV Закону № 3671-VI, статті 18-25. Місце цієї теми серед інших спорів і процедур з міграційним органом пояснює гід з оскарження рішень ДМС.
Головна відмінність від статусу біженця в тому, що людині не треба доводити особисте переслідування. Рішення ухвалюють щодо групи, яка прибула в Україну одночасно через одні й ті самі події.
Хто і як його надає
За статтею 18 Закону тимчасовий захист надає Кабінет Міністрів постановою. Пропозицію подає Державна міграційна служба. Умова закону вузька, бо йдеться про масове прибуття людей з країни, яка має спільний кордон з Україною.
Строк захисту триває до припинення обставин у країні походження, але не більш як на один рік. Продовжити його можна ще не більш як на один рік. Порядок прийому, розміщення, реєстрації і фінансування теж визначає уряд.
Окремої заяви, з якою людина могла б прийти в ДМС і попросити тимчасовий захист для себе, закон не передбачає. Посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, видають лише після колективного рішення КМУ. Бланк і порядок видачі затвердила постанова КМУ № 199 від 14.03.2012.
Чи надавала Україна тимчасовий захист
У базі законодавства на zakon.rada.gov.ua ми не знайшли жодної постанови Кабінету Міністрів про надання тимчасового захисту за статтею 18. Є лише Положення про посвідчення, тобто бланк і правила його видачі. Наша база знань теж такого рішення не підтверджує.
Довести відсутність документа пошуком неможливо, тому формулюємо обережно. Станом на 20.11.2026 рішень КМУ про надання тимчасового захисту іноземцям в Україні в офіційній базі немає. Отже, людей, яким Україна надала тимчасовий захист, ми не знаємо, і отримати його зараз неможливо.
Що закон обіцяє людям із тимчасовим захистом
Норми про права написані на випадок, якщо рішення колись ухвалять. Стаття 20 передбачає:
Діти мали б право на освіту в державних і комунальних закладах. Закон про зайнятість звільняє таких людей від дозволу на роботу. Ці норми чинні, але без рішення КМУ їх ні до кого застосувати.
- безоплатне проживання в місцях тимчасового перебування, харчування, ліки й одяг;
- роботу в Україні на строк захисту;
- грошову допомогу, якщо інших доходів немає;
- безоплатну невідкладну медичну допомогу в державних закладах;
- свободу пересування на умовах для законно перебуваючих іноземців;
- право подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Посвідчення, обовʼязки і припинення захисту
Якби уряд ухвалив рішення, кожна повнолітня людина з групи отримала б посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Його видає територіальний орган ДМС, і діє воно весь період захисту. Для оформлення Положення вимагає заяву-анкету і фотокартки заявника та дітей до вісімнадцяти років, які з ним в Україні.
Обовʼязки теж визначені. Людина має подати всі наявні документи і правдиву інформацію про себе, пройти реєстрацію і обовʼязкове медичне обстеження, а без документів ще й ідентифікацію. Закони України вона виконує нарівні з іншими іноземцями, які тут законно перебувають.
Захист припиняє Кабінет Міністрів, коли люди можуть безпечно повернутися або переїжджають до іншої країни. Для окремої людини він закінчується раніше, якщо вона подала заяву про визнання біженцем і ДМС вирішила оформлювати документи. Позбавити захисту можуть за тяжкий злочин, вчинений до прибуття, або за злочин проти миру чи людяності.
Чим тимчасовий захист відрізняється від додаткового
Назви схожі, механізм різний. Додатковий захист індивідуальний. Людина сама подає заяву до ДМС, проходить співбесіди і перевірку, а після визнання перебуває в Україні безстроково. Тимчасовий захист колективний, обмежений у часі, і про нього вирішує уряд.
Для людини, яка тікає від війни у своїй країні, це важливо. Загальнопоширене насильство під час збройного конфлікту прямо згадане в законі як підстава додаткового захисту. Як подати таку заяву і як іде розгляд, пояснює стаття про статус біженця і додатковий захист.
З чим його не плутати
Тимчасовий захист, який отримали громадяни України в країнах ЄС, надають держави Євросоюзу за правом ЄС, і до українського закону він не стосується.
Не варто плутати його і з тимчасовим проживанням чи перебуванням. Посвідка на тимчасове проживання видається за окремою підставою за законом про правовий статус іноземців, а продовження строку перебування оформлює ДМС за постановою КМУ № 150. Як працює продовження, пояснює стаття про продовження строку перебування.
Які варіанти лишаються зараз
Якщо вдома небезпечно, перший шлях це заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Після законного вʼїзду її подають протягом пʼяти робочих днів, а якщо людина вже живе в Україні, то до закінчення строку перебування.
Якщо особистої загрози немає, але повертатися незручно чи страшно, треба шукати звичайну підставу. Робота, навчання, шлюб з громадянином України, волонтерство дають право на посвідку. Огляд підстав є у статті про підстави для посвідки на тимчасове проживання.
Окремий випадок стосується людей, яких жодна держава не визнає своїми громадянами. Для них закон про правовий статус іноземців передбачає звернення про визнання особою без громадянства, і це теж процедура в ДМС, а не колективне рішення уряду. Як це влаштовано, пояснюємо в статті про визнання особою без громадянства.
Досвід юриста
Про тимчасовий захист нас питають переважно люди, які чули цей термін у новинах про українців у Європі і вирішили, що в Україні діє такий самий механізм для них. Доводиться пояснювати, що в Україні він існує лише на папері. Чим раніше людина це зрозуміє, тим більше часу лишиться на справжню підставу, поки не сплив строк перебування.
Друга помилка це чекати. Дехто відкладає рішення в надії, що уряд от-от ухвалить постанову. Я раджу виходити з того, що є зараз, і спершу перевіряти, чи підходить людині посвідка за роботою, навчанням або сімʼєю, а якщо вдома реальна загроза, не відкладати заяву до ДМС.
Розібратися, яка підстава підходить саме вам, можна на консультації з міграційного права.
Додатковий і тимчасовий захист
Обидві форми передбачені одним законом, але працюють по-різному.
| Додатковий захист | Тимчасовий захист | |
|---|---|---|
| Хто вирішує | ДМС щодо конкретної людини | Кабінет Міністрів щодо групи |
| Як отримати | особиста заява до територіального органу ДМС | індивідуальної заяви закон не передбачає |
| Строк | безстроково, посвідчення на пʼять років | не більш як на один рік з одним продовженням |
| Робота | без дозволу на застосування праці | без дозволу, на строк захисту |
| Доступний зараз | так | ні, рішення КМУ немає |
Офіційні джерела
Часті запитання
Чи можу я прийти в ДМС і попросити тимчасовий захист?+
Ні. Тимчасовий захист надає Кабінет Міністрів постановою для цілої групи людей, які масово прибули в Україну. Індивідуальної процедури закон не передбачає, а рішень КМУ про надання такого захисту в офіційній базі законодавства не знайдено.
Я тікаю від війни у своїй країні. Що можна зробити в Україні?+
Можна подати заяву про визнання особою, яка потребує додаткового захисту. Ця форма прямо охоплює загрозу загальнопоширеного насильства під час збройного конфлікту. Заяву подають до територіального органу ДМС, після законного вʼїзду протягом пʼяти робочих днів.
Це те саме, що тимчасовий захист українців у ЄС?+
Ні. Тимчасовий захист для громадян України в країнах ЄС надають держави ЄС за правом Євросоюзу. Український закон регулює захист, який Україна могла б надати іноземцям.
Що отримала б людина з тимчасовим захистом, якби рішення ухвалили?+
Закон обіцяє безоплатне житло в місцях тимчасового перебування, харчування, роботу на строк захисту без дозволу, грошову допомогу за відсутності доходів, невідкладну медичну допомогу і право подати заяву про визнання біженцем.
Чи може тимчасовий захист замінити посвідку на проживання?+
Зараз ні, бо його ніхто не має. Для довгого законного перебування потрібна звичайна підстава за законом про правовий статус іноземців, наприклад робота, навчання, шлюб, або індивідуальний захист через ДМС.
Стаття має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.